Організація медичного обслуговування в ДНЗ

Медичне обслуговування в дошкільному навчальному закладі здійснюється відповідно до:

· Закону України «Про дошкільну освіту» (ст. 34);

· Положення про дошкільний навчальний заклад (п. 30 – 32, 40);

· Постанова кабінету Міністрів України від 14.06.2002 №826 "Порядок медичного обслуговування дітей у дошкільних навчальних закладах",

· Спільний наказ МОН та МОЗ України від 30.08.2005  № 432/496 "Про удосконалення організації медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі",

· Статут дошкільного навчального закладу.

. Наказ МОЗ України від 24.03.2016 №234 "Про затвердження Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів",

. Спільний наказ МОН та МОЗ України від 17.04.2016 №298/227 "Про затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчвльних закладах" (із змінами) 

В закладі діти забезпечені постійним медичним обслуговуванням на безоплатній основі.            Медичне обслуговування дітей здійснюється штатним середнім медичним персоналом:

- сестра медична старша – Обуховська Людмила Олександрівна

- сестра медична з дієтичного харчування – Аджавенко таїсія Іванівна

У своїй роботі сестри медичні керуються чинним законодавством, нормативно-правовими актами органів охорони здоров’я, освіти та науки.

Адаптація дітей до дошкільної установи

             Контроль за перебігом адаптації здійснюється з перших днів перебування дитини в дошкільному закладі з метою ранньої діагностики відхилень у стані здоров'я і своєчасної їх корекції. Оскільки емоційно-поведінкові реакції є показником вираженості адаптаційного синдрому і найбільш доступні при масовому спостереженні за дітьми, вони можуть бути використані в якості критерію оцінки перебігу адаптації. Найбільш точною є кількісна їх оцінка за допомогою шкал, складених окремо для дітей раннього і дошкільного віку. 
Документально контроль за перебігом адаптації оформляється наступним чином. При вступі дитини в ДНЗ робиться запис з комплексною оцінкою стану здоров'я та планом заходів щодо полегшення адаптації, з урахуванням адаптації, який визначається дільничним педіатром. У разі відсутності прогнозу адаптації у Формі № 026 / у - 2000, прогноз визначає лікар ДНЗ. У групі ведеться лист адаптації (таблиця № 2), який заповнює медсестра або вихователь групи, заздалегідь навчені методиці його заповнення. При заповненні аркуша адаптації відзначаються ті градації кожної емоційно-поведінкової реакції, які є у нього в день дослідження (дивися шкалу оцінки). Підсумовуючи всі оцінки зі знаком ‘’плюс’’ чи ‘’мінуc’’, отримують оцінку за день, причому знак ‘’мінус’’ свідчить про несприятливий зміні емоційного стану. У дітей раннього віку лист заповнюється щодня, у дошкільнят 1 раз на три дні. У листі адаптації відзначаються такі дані: прізвище, ім'я дитини, вік, дата, день адаптації, бальна оцінка кожної емоційно-поведінкової реакції (гнів, страх, негативні емоції, позитивні емоції, соціальні контакти, пізнавальна діяльність, сон, апетит), сумарна оцінка за день по всім поведінкових реакцій, маса тіла (у дітей раннього віку), НПР, індивідуальні особливості поведінки дитини. Крім того, реєструються особливості поведінки дитини вдома в адаптаційний період. Загальний контроль за перебігом адаптації в дитячому саду здійснює лікар. Огляд дітей проводиться 1 раз на тиждень у дітей у віці до 3 років і 1 раз 10-12 днів у віці від 4 до 7 років до завершення адаптаційного періоду. У листі адаптації в процесі спостереження даються медичні та педагогічні рекомендації по її полегшення. 
У процесі спостереження за періодом адаптації лікарем у Формі № 026/у-2000 відзначаються особливості перебігу адаптаційного періоду і призначаються відповідні коригуючі заходи, якщо в них є необхідність. Якщо в якийсь період лікаря в дошкільному закладі немає, то спостереження за дітьми в період адаптації веде і записує старша медсестра ДНЗ. 
 

ПАМ’ЯТКА.

ПЕРША ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА

ПРИ НОСОВІЙ КРОВОТЕЧІ

Носова кровотеча - кровотеча з носа, що може виникнути внаслідок травми, високої температури, високого артеріального тиску чи при захворюваннях крові. Травматична кровотеча виникає через колупання у носі, потрапляння до носу стороннього предмета або через перелами носових кісток.

При носовій кровотечі необхідно посадити дитину біля вмивальника. При цьому вона має трохи нахилити голову вперед і дихати ротом.

Не слід закидати голову, оскільки це пришвидшить зупинку кровотечі, а після     заковтування крові може спричинити блювання.

   Необхідно слідкувати за тим, щоб дитина не сякалася та не затискала ніс.

   Щоб зупинити кров, слід зробити марлевий чи ватний тампон, змочити його   3%- ним розчином перекису водню або холодною водою. Після цього ввести тампон у ніздрю.

·        Слід пересвідчитися , що кров не потрапляє до носоглотки. Для цього можна попросити дитину кілька разів сплюнути слину, подивитися , чи вона не офарбована кров’ю. Можна також заглянути дитині до рота.

·        Через 10-20 хвилин тампон треба акуратно прибрати, перед цим змочивши його холодною водою за допомогою піпетки.

·        Після припинення кровотечі слід проконтролювати, аби дитина не сильно втягувала носом повітря та не сякалася протягом кількох годин.

·        Носова кровотеча може виникнути через сухість слизової оболонки. Тому необхідно простежити за достатньою вологістю повітря у приміщенні де перебуває дитина. Якщо повітря сухе, можна увімкнути зволожувач повітря чи повісити вологе простирадло. Можна також змазати ніс дитини зсередини вазеліном.

·        У більшості випадків носова кровотеча у дітей минає самостійно. Якщо ж носова кровотеча у дітей сильна і триває більше 10 хвилин, необхідно викликати швидку допомогу.

 ПАМ'ЯТКА

ЗАХИСТІТЬ СЕБЕ: ГОСТРІ КИШКОВІ ІНФЕКЦІЇ

Гострі кишкові інфекції – одні з найпоширеніших інфекційних захворювань, які можуть призвести до серйозних ускладнень, особливо у дітей. Зазвичай, гострі кишкові інфекції викликані бактеріями чи вірусами, які потрапляють в організм людини із зараженою їжею чи водою.

Кишкові інфекції передаються через споживання зараженої їжі, вживання зараженої води, під час купання у забруднених водоймах, через брудні руки і предмети побуту.

Найчастіше збудники кишкових інфекцій знаходяться у сирій їжі тваринного походження (м’ясо, яйця, непастеризоване молоко, морепродукти), немитих фруктах та овочах.

Найпоширеніші симптоми гострих кишкових інфекцій – слабкість, підвищення температури, біль у животі, блювота і діарея. При перших симптомах звертайтеся до лікаря.

Щоб вберегти себе від харчових отруєнь і гострих кишкових інфекцій вживайте лише ті продукти, у якості яких ви впевнені, дотримуйтеся 5 кроків до безпечнішої їжі, купайтеся у безпечній воді.

Купайтеся у чистих водоймах і відпочивайте лише на офіційно відкритих для відпочинку пляжах і рекреаційних зонах.

5 кроків до безпечнішої їжі

 Підтримуйте чистоту:

мийте руки перед тим, як брати продукти чи готувати їжу

мийте руки після відвідування туалету

вимийте і продезінфікуйте всі поверхні і кухонне приладдя, що використовується для приготування їжі.

захищайте кухню і продукти від комах, гризунів та інших тварин.

Відокремлюйте сиру їжу від готової:

відокремлюйте сире м’ясо, птицю і морепродукти від інших харчових продуктів

для обробки сирих продуктів користуйтеся окремим кухонним приладдям, зокрема ножами і обробними дошками

зберігайте продукти у закритому посуді, щоб уникнути контакту між сирими і готовими продуктами

Ретельно готуйте їжу:

ретельно прожарюйте чи проварюйте продукти, особливо м’ясо, птицю, яйця і морепродукти

доводьте страви до кипіння, щоб переконатися, що вони готувалися при щонайменше 70°С.

сік м’яса чи птиці при приготуванні повинен бути прозорим, а не рожевим

ретельно підігрівайте приготовану їжу

Зберігайте їжу при безпечній температурі:

не залишайте приготовану їжу при кімнатній температурі більш ніж на 2 години

зберігайте приготовані страви гарячими (60°С) аж до подачі до столу.

не зберігайте їжу надто довго, навіть у холодильнику

не розморожуйте продукти при кімнатній температурі

Використовуйте безпечну воду і свіжі продукти:

використовуйте чисту або очищену воду

обирайте свіжі і незіпсовані продукти

ретельно мийте овочі і фрукти, особливо, якщо вживатимете їх сирими

не вживайте продукти, у яких закінчився термін придатності.

Віруси чи бактерії можуть потрапити в продукти харчування на будь-якій стадії шляху від виробництва до столу, тому кожен учасник процесу, від виробника до споживача, відіграють роль у запобіганні зараження їжі.